Голова районної ради
Науменко Юрій Михайлович

День у гостинній Щасливській громаді

День у гостинній Щасливській громаді продовжувався традиційним ІХ районним фестивалем фольклорної творчості "ЛИПОВЕЧЧИНА РІДНА МОЯ", у якому взяли участь творчі колективи· з територіальних громад району.

Липовецький край неймовірно багатий на культурні події .
Це Рок-фестиваль "Купальська спека", фестиваль дитячої творчості "Музичний зорепад" , фестиваль "Різдвяне диво"... Важко навіть уявити різнобарв'я музичних і культурних 
напрямків, стилів, в яких творчі колективи працюють і демонструють своє мистецтво , даруючи людям світло, радість та красу слова, народної пісні, танцю. 


В минулому році фестиваль відбувався у Новоприлуцькій територіальній громаді, цього разу творчі колективи приймала Щасливська щедра земля.
На величезній площі поряд з Будинком культури , у затінку дерев розташувались світлиці творчих колективів , що прибули сюди з різних територіальних громад району, аби показати своє мистецтво, порадіти за інших. Приємною несподіванкою для всіх став виступ нашого земляка , турбівчанина Афанасія Стратійчука. Слухали люди співака затамувавши подих , бо линула над селом в чудовому виконанні пісня про нашу Україну. 


Слухачі не могли втриматись, аби не аплодувати виконавцю посеред твору , під час повтору приспіву, бо спів викликав радісні, приємні емоції. ВІдкрили ІХ фестиваль фольклорної творчості Липовеччини голова районної ради Юрій Науменко, заступник голови райдержадміністрації Олег Фурманюк . У своєму вітальному слові керівники зазначили, що є щось магічне у фольклорних фестивалях, які липовчани проводять в районі. Люди стікаються сюди, як струмочки до великої ріки, щоб із головою поринути в прекрасне і ще раз захоплено насолодитися чудовими піснями, танцями, музикою.

Урочистий захід розпочався із виступу народних аматорських колективів районного будинку культури, першим виступив народний колектив "Перевесло" .
На фестиваль прийшли мешканці села і ділились неймовірними враженнями від побаченого, почутого. У світлицях демонструвались вироби прикладного мистецтва вишиванки, вишивка, картини, лялька - мотанка, витинанка, різьба по дереву...

Журі оглядало світлиці, а на імпровізованій сцені під відкритим небом продовжувались виступи творчих колективів. До глибини душі учасників фестивалю зачепив виступ фольклорного дитячого колективу з Вахнівки "Україночки". Дівчатка виконували "Веснянки" так майстерно і проникливо, що щеміло серце.
А біля Світлиці Козинецької територіальної громади зібралося чимало поціновувачів справжнього мистецтва, адже виставляв свої неповторні роботи наш земляк, художник Федір Панчук.

У світлиці Сививківської територіальної громади виставлялись прекрасні творчі роботи (унікальна витинанка, лялька-мотанка, вишивка) депутата районної ради Наталки Мусієнко, картини вишиті бісером Малюської Оксани. Біля цієї світлиці конкурсне журі зустрілось із музикантами духового оркестру, що зовсім недавно утворився за ініціативи земляка, переселенця з Донеччини Володимира Мусієнка. Досить гарно цього разу представили свою селищну громаду Турбівчани. Важко видавалося членам журі оцінювати обидві номінації конкурсу, що проходив паралельно із фестивалем пісні. Оскільки українці полюбляють рибні страви, та ще й фестиваль відбувався у День рибалок, умовою одного з конкурсів було приготування страв з риби. Деякі громади представляли до десятка різновидів із цього завдання. Своєю яскравою дотепністю вражали назви рибних страв, виставлених у Нападівській світлиці - народ скаже, як зав"яже! Гарно оформлені стравиз риби були на столах Білянської , Зозівської Світлиць. "Озеро", "Криничка"- їх можна назвати справжніми витворами мистецтва.
Під час оглядин світлиць голова районної ради Юрій Науменко та заступник голови райдержадміністрації Олег Фурманюк дякували творчим колективам за участь і вручали їм подяки.
Голови територіальних громад представляли свою громаду, а тим часом, над селом лунали українські народні пісні , звучанню яких не було меж, кордонів. Неперевершеним гумором зустрічали журі зозівківчани. Староприлуцьку територіальну громаду гідно представили народні музики і задали настрою неповторності і незабутності заходу. Майстерне виконання народних пісень
у чоловічому багатоголоссі із власним музичним супроводом зачарувало глядачів, а оригінально оформлена світлиця внесла свій яскравий штрих у представлення ОТГ. Колективи Зозівського будинку культури, як завжди, вразили тонким нюансуванням і проникливим виконанням пісні про рідний край, яку написала учасниця фольклорного колективу "Надвечір"я" Мотрона Смалюх.
Гідно представили світлиці своїх громад аматорські пісенні колективи "Війтівчанка", "Рідня" з Козинець," Хорошаночка", вокальні ансамблі з Трощі , Костянтинівки, Щасливої, Попівки, Зозівки ....Особливе захоплення викликають колективи у яких співають сільські голови, працівники органів місцевого самоврядування.
Око милувало різнобарв"я вишитих рушників, що представляли територіальні громади і це вже стало гарною традицією. Заслуговували на увагу рушники- Лозуватської громади,виконаний кращими майстринями села , Костянтинівської громади, вишитий в сучасному стилі, але з дотриманням гармонії кольорів.Фахівців вразило,що поряд із сучасними роботами місцевих вишивальниць до сьогодні зберігаються працівниками культури два унікальні старовинні рушники, вишиті у призабутій на Липовеччині традиційній техніці "качалкова гладь", а другий - тканий.

Всіх учасників дійства господарі частували юшкою та смачним запашним короваєм. На завершення свята ведуча Вікторія Терлецька оголосила переможців конкурсу у обох номінаціях і начальник відділу культури Геннадій Терлецький вручив їм нагороди та сувеніри. Голова Щасливської громади Андрій Ткач подякував усім за участь і передав естафету на наступний рік голові Лукашівської територіальної громади Миколі Слободянюку.
Найбільше тішить в таких фольклорних фестивалях, що на них завжди гідно представлено культуру нашої України – яскравої квітки серед пахучого зілля інших народів. Минають роки, змінюються покоління, а наша мова, наша пісня і наше мистецтво продовжують жити в серцях українців. Слова класика української літератури Панаса Мирного “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” є підтвердженням цього.

 

Повернутись