Голова районної ради
Науменко Юрій Михайлович

Привітав голова районної ради ветерана

72 роки пройшло з того часу, як відлунали залпи 2 світової війни, мало хто із учасників бойових дій того часу дожив до сьогодні. Під час заходів, приурочених цій даті, що проходили в районному центрі, чимало із ветеранів не змогли прийти до Меморіалу Слави, щоб зустрітися як раніше, вшанувати пам'ять полеглих побратимів, посидіти, згадуючи важкі роки, і пом'янути своїх друзів, які загинули в боях чи померли після війни. При зачитанні спільного розпорядження про нагородження окремих ветеранів з нагоди 72 річниці Грамотою районної ради та райдержадміністрації, більшість із нагороджуваних просто не вийшли.

Враховуючи такий стан справ, керівники району прийняли рішення відвідати нагороджуваних ветеранів дома і вручити їм грамоти із грошовими винагородами. Ось нещодавно голова районної ради Юрій Науменко відвідав з цією метою старого фронтовика, 90 літнього Атаманенко Афанасія Івановича, що проживає в селі Щаслива.

Народився Афанасій Іванович у 1926 році в с.Байраківка Немирівського району. На початок війни він ще був хлопчиськом , а от у жовтні 1944 року його мобілізували у лави Радянської армії . З того часу і по березень 1945 року рядовий Атаманенко воював , визволяючи рідну землю, у складі 137-й стрілецькій дивізії. За мужність та проявлений у боях героїзм нагороджений медалями "За відвагу", "За Перемогу над Німеччиною", має чимало ювілейних медалей та відзнак. По закінченні війни доля закинула його у с. Щаслива, що на Липовеччині, тут і проживає зараз. Вся трудова діяльність цього чоловіка пройшла у місцевому господарстві. Після війни обрав собі дуже мирну професію Афанасій Іванович, став бджолярем. Полюбовно із бджолами прожили в колгоспі понад 40 років, до цього часу по звуку може розпізнати куди летить бджола; за медом, чи вже натруджена з лапками в пилку повертається у свій дім-до вулика. Люблять цього сивочолого дідуся бджоли, шанують та поважають в селі і люди. Та й за межами населеного пункту знають як великого працелюба, добру та мудру людину. "А з бджолами по-іншому не можна, - каже Афанасій Іванович, - тільки по - доброму". Зараз ветеран на заслуженому відпочинку,але з бджолами так і не зумів розстатись - тримає пасіку , хоч і важко вже старенькому. Не дивлячись на свій поважний вік, бере активну участь в діяльності сільської організації ветеранів, допомагає сільському голові своїми порадами, має ж бо великий життєвий досвід.

Зрадів старий солдат приїзду голови районної ради, чимало літ працювали разом, пліч-о-пліч у місцевому господарстві. Привітав Юрій Михайлович пасічника, вручив грамоту, конверт з винагородою, та виявилось, що зустріч йому значно дорожча всяких нагород. Запрошував голову до столу - та той поспішав, бо ж треба було ще привітати інших ветеранів.

 

Повернутись